Ролі матері і батька відрізняються, адже вони виконують різні функції в житті дитини. Давайте подивимось на весь процес від вагітності до підліткового віку дитини: за що ж там має відповідати батько?
⠀
Вагітність – 1ий рік життя дитини
⠀
Без сумніву головна роль тут належить матері – вона виношує і встановлює перший контакт з дитиною, вона оберігає, ходить по лікарям і страждає токсикозом. Вона з рештою народжує, а потім піклується про малюка: вгадує і намагається задовольнити його потреби. Саме в стосунках з матірʼю формується привʼязаність
⠀
А що в цей час робить батько? В ідеалі він бере на себе функції захисту, матеріального забезпечення і опори для матері і малюка. Він підтримує жінку не лише матеріально, а й морально (всі пам’ятають емоційні сплески, перепади настрою і дивні бажання вагітних? Ну, і у матерів новонароджених, які повністю поглинуті малюками й часто не мають часу спати, не кажучи вже про душ – нерви теж так собі). По суті, він стає “психологічною маткою” для матері і малюка – створює для них комфортні умови. Якщо батько конфліктує з вагітною, додає їй стресу – це впливає і на протікання вагітності, і на дитину. Якщо ображається на дружину, яка повністю поглинута піклуванням про малюка і шукає уваги на стороні, замість того, щоб допомагати матері, це також негативно впливає і на її психоемоційний стан, і на сімʼю в цілому
⠀
1-2 роки дитині
⠀
Дитина навчається ходити і потроху відділяється від мами – формується структура автономії. Вона починає помічати, що є ще й інші люди. І найближчий з них – тато. Однак, він зовсім не схожий на маму. І це має велике значення для розвитку і подальшої сепарації дитини
⠀
2-4 роки
⠀
У дитини формується структура волі – вона починає усвідомлювати себе, свою силу, вміння з нею обходитись, витримувати навантаження, зокрема власні сильні почуття. Розвивається здатність до цілеспрямованої дії, формується часова перспектива, розуміння вибору та його наслідків. По суті, дитина народжується в психологічному плані. Роль батька збільшується: він підтримує допитливість дитини і встановлює кордони – що можна й безпечно, а що ні
⠀
3-6 років
⠀
Формування структури сексуальності, любові, чоловічої/жіночої ідентичності. Багато хто з вас зазначив вплив батька на побудову стосунків в дорослому житті. Батько є зразком чоловіка для хлопчиків і дівчаток, і дуже впливає на їх переживання своєї і протилежної статі. А ще в цьому віці дитина виходить в соціум, починає взаємодіяти з зовнішнім світом і батько, по мірі необхідності, надає захист чи підштовхує до дій
⠀
5-9 років
⠀
Формування структури думок – дитина порівнює різні точки зору, формує власну і вчиться аргументувати, вислуховує аргументи інших. Це період “чомучок”. І тут батько виступає як значима людина, яка може передати свої знання, уміння і досвід дитині
⠀
В цей період вже усвідомлюються дитиною взаємини батьків. Тому має значення чи вміють вони домовлятися, чи постійно конфліктують і перетягують дитину на свій бік. Дитина оцінює такі стосунки як “хороші” чи “погані” і в неї або закладається цілісна картина світу, або наростає конфлікт між “маминим” і “татовим” способами життя і поглядами на світ
⠀
7-12 років
⠀
Формується структура солідарності і прояву себе в групі: ієрархія, своє місце в групі, групові ролі, обʼєднання в компанії зі своєю статтю. Тут актуальними стають теми лідерства і конкуренції, близькості і дистанції, унікальності і конформності. Важливими стають освіта, інтереси, хобі, знання, уміння, навички. Це період, коли дітям може бути природно цікаво вчитися. На цьому етапі розвивається відповідальність, обовʼязки, формується розуміння цінності грошей…
⠀
Тут важлива оцінка батьком дитячих досягнень, його реакція на невдачі. Під впливом батька формується ставлення до успіху і успішності
⠀
13-18 років
⠀
Інтеграція всіх структур характеру, статеве дозрівання. Актуалізуються питання статево-рольової ідентичності – жіночності/мужності. І тут значуща оцінка і схвалення батьком жіночих/чоловічих якостей підлітка. Також актуальною залишається тема кордонів. І саме батько допомагає матері вгамувати тривогу з приводу майбутнього “вильоту з гнізда” і підтримує дитину в її прагненні самостійності і окремості
⠀
Отож, батько опосередковано впливає на дитину ще до її народження – через матір, а з 2го року життя – безпосередньо на дитину. І з кожним роком його значущість тільки росте
⠀
Також, з опису етапів дорослішання дитини стає видно, наскільки відрізняється роль батька від ролі матері. Якщо мати дає життя, то батько дає силу жити. Мати дає безумовну любов і прийняття, а батько встановлює кордони і допомагає дитині пройти процес сепарації (відділення) від матері.
⠀
Мати зберігає, піклується, втішає, а батько відстоює, захищає, вимагає і дисциплінує. Тобто наполягати показати щоденник і розбиратися, чому там двійка і як її виправити – задача батька. А втішати і співчувати дитині, яка цю двійку отримала – матері. А у нас зазвичай як відбувається? Все навчання лежить на плечах матері, яка з останніх сил намагається виставляти кордони і дисциплінувати дитину, щоб та виконувала домашку. І до втішання там вже руки не доходять
⠀
Так само і захищати дитину від халамидників у дворі, від булінгу в школі – теж задача тата
⠀
Мати відповідає за створення внутрішнього живильного і безпечного середовища, відповідає за особисте і внутрішній світ. А батько є провідником у світ зовнішній, в соціум з його актуальними темами – лідерством, конкуренцією, досягненнями, самореалізацією тощо
⠀
“Достатньо хороший батько”
Ясно, що ідеальних батьків не буває. Якщо у вас є діти і ви з останніх сил намагаєтесь бути для них ідеальними батьком чи матір’ю, пам’ятайте – це не має сенсу. Вашим дітям все одно буде про що працювати у психолога) Тому Дональд Віннікот колись ввів термін “достатньо хорошої матері” для дитини. Не ідеальної, а саме дастатньо хорошої, яка робить все, що в її силах, але дає собі право на помилку. Давайте по аналогії з цим розглянемо, що ж включає в себе роль достатньо хорошого батька
⠀
Отже, можна вважати, що у вас був “достатньо хороший батько”, якщо в дитинстві він:
- Захищав вас чи будь-кого, проявляв свою силу безпечним для вас способом (тобто не бив вас)
- Встановлював кордони і правила, слідкував, щоб ви їх дотримувались
- Хвалив і пишався вами
- Вимагав від вас, щоб ви щось робили добре
- Проявляв ніжність і повагу до матері
- Радів, що ви дівчинка/хлопчик
- Грався з вами, навчав, займався якимись спільними справами
- Був тим, ким ви могли пишатись
⠀
Такий досвід, навіть, якщо його було зовсім трішки, дає в дорослому житті цінні ресурси – силу і радість життя.
⠀
Тому пропоную згадати свій дитячий досвід взаємодії з батьком:
Чи було щось з переліку вище в вашому дитинстві?
Якісь епізоди з дитинства, пов’язані з батьком, що викликають тепло, радісні емоції чи спокій, впевненість, надію?..
Випишіть їх на аркуші паперу
Потім перечитайте
Які емоції викликає написане?
Як позитивний досвід взаємодії з батьком в дитинстві впливає на ваше життя зараз?
Який ресурс вам дає?